„Бути Каміллою комфортніше, ніж Іриною“,
— зауважує черкащанка, яка змінила власне ім’я
Відмовитися від власного імені заради іншого, більш милозвучного чи модерного, наважуються переважно молоді люди. Декого вдається відмовити, але більшість таких авантюристів все-таки готові стати… іншими, щоб повністю змінити своє життя.
Нове ім’я таки може якоюсь мірою вплинути на життя людини. У цьому переконана кандидат психологічних наук, доцент ЧНУ ім. Б. Хмельницького Інна Кукуленко-Лук’янець. За її словами, людина часто піддається впливу самонавіювання, тому такий факт, як зміна імені, може стати причиною зміни всього життя. Фахівці називають таке явище ефектом плацебо. Зокрема в медицині є випадки, коли людина може одужати, приймаючи ліки, які насправді є вітамінами.
— Бажання змінити ім’я виникає в людини тоді, коли немає гармонії з собою, — зауважує Інна Володимирівна. — Коли порушено взаєморозуміння з внутрішнім я. Це також простий і легкий спосіб привернути до себе увагу. Хоча не варто чекати суттєвих змін у житті після зміни імені. Я б порадила вирішити проблему інакше, розібравшись у першу чергу в собі. Адже не важливо, як звати людину, головне, чи комфортно їй самій у собі.Виявляється, таких черкащан немало — близько півсотні за рік. Декого працівникам РАЦСу вдається відмовити. Інші домагаються свого. Так, за словами начальника відділу РАЦСу по Придніпровському району Черкас Любові Ляшко, здебільшого черкащани змінюють український варіант Анни та Альони. Тому часто доводиться переписувати їхні імена з Ганни та Олени на Анну та Альону чи Єлєну. А одна черкащанка забажала бути Калерією.
— Коли ж ми бачимо, що заявник не зовсім адекватна людина чи обране ім’я виходить за рамки здорового глузду, то намагаємося відмовити від подібного кроку, — розповідає Любов Андріївна. — На підставі законодавства ми маємо право не реєструвати таких імен і відмовляти охочим у зміні власного імені.
Фахівець РАЦСу наголошує, що були випадки, коли батьки приходили й відмовляли дітей іти на такий серйозний крок. Пригадує випадок, коли черкащанка змінила ім’я, а через місяць повернула назад попереднє.Юна черкащанка 20-річна Камілла Волощук не така. Вже понад рік, як вона стала Каміллою і змінювати нове ім’я на старе Ірина не збирається. Каже, що бути Каміллою якось комфортніше, ніж було до того.— Іриною бути ще з дитинства не хотілося. Не подобається це ім’я і все, — зауважує дівчина. — Стати Каміллою запропонували батьки. Зразу вагалася, а потім прийняла цю пропозицію.
Дівчина демонструє розгорнутого паспорта й хизується власним іменем. Каже, що змінити його вдалося за пару місяців. На все витратили близько 500 гривень. Для чогось, мовляв, потрібна була і довідка про несудимість. Зауважує, що до свідоцтва про народження тепер додається довідка про зміну імені, адже там вона залишилася Іриною.
Камілла навчається на хормейстера-диригента в Канівському училищі культури і мистецтв. Коли приїхала на навчання після канікул, то не всі повірили. Дехто просив показати паспорт, інші навіть після переконливих доказів не вірили, а викладачі перепитували по кілька разів, як же ж правильно називати студентку. Дівчина каже, що зі зміною імені змінилося і її життя. Вона, мовляв, стала, більш впевненою, їй легше все дається.До розмови приєднується мама Світлана й розповідає, що до нового імені доньки звикли швидко. Називають її також Мілла. Швидко звикла до нового імені сестричка, 3-річна Розочка. Їй поки що все одно, як називати рідну людину, головне, що та її любить.
По материалам http://aktsent.com.ua/
