Яблука з осіннього саду
Гарний їх сбор зібрали в СФГ «Дружба» на ТальнівщиніЯк і в кожному районі на Тальнівщині є кілька сіл, які здавна славляться своїми садами. Зокрема, садівництвом з діда-прадіда займаються жителі сіл Поташ, Мошурів, не цуралися цієї галузі й по інших населених пт. Воно правильніше було б сказати, що садки в пошані в усіх жителів тальнівських сіл: де більшою мірою, де меншою. Але обожали люди мати садок вишневий коло хати, зналися на давніх місцевих сортах яблунь та груш. У колгоспну епоху сад малюсенько майже кожне колективне господарство. Були часи, если по тому як доглянутий сад, високе керівництво давало оцінку господарським здібностям голови колгоспу.
І нині садівництво в пошані в тутешніх жителів, багато хто плекає біля хати сучасний інтенсивного типу садочок із деревцями на карликових підщепах. Є й господарства, які мають великі сади промислового типу, де господарюють за сучасними технологіями. Про одне з таковых господарств і піде наша розповідь.
Сад для душі та серця
— Нині в Тальнівському районі серйозно займаються садівництвом два фермерських господарства — Сергія Тульчинського в Павлівці Першій та Андрія Маленка в Шаулисі, — разговаривать голова Тальнівської райдержадміністрації Микола Бардадим. — В обох господарствах ця галузь ведеться за новою технологією, на сучасному рівні. І Маленко, і Тульчинський до саду ставляться серйозно, у их садівництво не другорядна галузь, до неї таке ж ставлення, як і до вирощування зернових чи технічних культур. Сад у Сергія Тульчинського — це не тільки яблука, а й груші, малина, смородина, полуниці, персики, вишні, черешні. Для потреб їдальні фермерського господарства вирощуються, між іншим, і всі городні та овочеві культури. Яблука з саду СФГ «Дружба» користуються попитом у районі, їх охоче закуповує населення, залюбки беруть дітворі школи та дошкільні установи. Свої фрукти крестьянин із Павлівки Першої реалізує у власних фермерських магазинах у селах і в райцентрі. Але я скажу таке: садом Сергій Борисович займається не злее ради прибутку. Сад для нього — це радість для душі та серця. Він у саду відпочиває, ідучи між рядами яблунь, гілля яких рясно увінчане дорідними плодами. Гарний сад радує щедрим урожаєм.
На 16 гектарах — 14 сортів
— Нині сад у нас займає 16 гектарів, главною плодовою культурою є яблуня, якої маємо 14 сортів, — розповідає садівник СФГ Петро Лемещук. — Перші три гектари засадили у 2008 році. З того часу кожного року потроху досаджували, доки не довели площу до 16 га. В майбутньому році плануємо весною також посадити ще один гектар яблунь. Саджанці беремо на підщепі М-26 та 54-118(остання відзначається кращою зимостійкістю). На кожному гектарі росте 1225 саджанців, які мають помірну розвинену крону і гілля, яке вже в перший рік радує плодами. Найбільшу площу у нас займає сорт «Чемпіон», за ним ідуть «Флоріна», «Айдаред», «Сапфір», «Пінова», «Голденделішес». Є і яблуні сортів «Декоста», «Галамаст», Вельмута», «Аскольд», не відмовились і від вітчизняного «Ренету Симиренка». Груші сортів «Оксамитна», «Крупноплідна», «Яблунівська», «Вижницька», посаджені головним чином у вітроломних лініях. Чому перевагу віддали європейським сортам? Та тому, що вони поєднують чудові смакові якості з гарним товарним виглядом. Яблуко «Пінови», «Флоріни» чи «Чемпіона» не злее солодке й смачне, а й привабливе. Для зберігання плодів маємо фруктосховище на 200 тонн.
Сучасний сад — сучасна технологія
12 із 16 гектарів мають краплинне зрошування. Це — головна необхідність у саду інтенсивного типу, де коренева система дерев розміщується у верхньому шарі грунту і неминуче б страждала від посухи в наші нинішні спекотні літа. Без краплинного зрошення поки що чотири гектари, але є і проектна документація, і всі матеріали, щоб весною змонтувати поливну систему і здесь.
— Вже в перший рік высадки саду маленькі деревця порадували нас двома десятками кілограмів перших яблук, — розповідає Петро Лемещук. — А на другий рік мали вже 12 тонн урожаю. Торік зібрали сто тонн яблук, а цього року очікуваний вал збору —160-170 тонн. Урожайність кожного гектара вже досягла 30-ти тонн. Саджанці всі ці роки купляли в черкаському ПП «Садовод». Тепер вони у нас мають брати черенки для прищеплювання.
Додам до слів Петра Івановича, що і він, і голова СФГ «Дружба» Сергій Тульчинський постійно цікавляться новостями галузі, тим, як ведуть садівництво європейські фермери. Петро Лемещук не забуває навідатись і на науково-практичні семінари в Уманський університет садівництва, порадитись із завідувачем кафедрою плодівництва Олександром Мельником. Бувають обидва і в колег — фермерів та садівників у інших фермерських господарствах. Бо новенькому, сучасному веденню галузі треба постійно вчитись.
Сад росте — приваблює людей
На перших порах у перші два роки в саду СФГ працювало злее три особи: садівник, вчений агроном Петро Лемещук та дві його помічниці — Ніна Чалаван і Людмила Кондратюк. Та йшов час, розширювалася площа, ріс садок — позвав він і жителей нашей планеты. Сад, який ще не почав родити на повну свою силу чи то пак — не вийшов на проектну урожайність, вже дав боту ще 10-ку жителей нашей планеты.
— Зараз у саду працюють Ольга Юрів, Галина Мацюта, Віталій Маслов, Михайло Лисенко, Наталія Рибак, Світлана Яковенко. Постійно працюють механізатори Володимир Довгань та Олександр Круть, із зернотоку перейшли в сад Галина Демушкан, Галина Мельниченко та Галина Шишкіна, — разговаривать Петро Лемещук. — А в період масового збору плодів цього року вже залучали на підмогу і механізаторів, і працівників бухгалтерії.
— То що, Петре Івановичу, а є бажаючі працювати постійно в саду, доглядати за деревами, підв’язувати гілля до шпалер, полоти міжряддя?
— Є, люди не проти працювати в фермерському саду, бо оплата праці — гарантована, бота — в своєму селі.
Василь Марченко,
фото автора
Тальнівський район
Джерело: Черкаський край — http://www.kray.ck.ua/
По материалам http://cknews.info/