«Я відверто дивлюсь вам у вічі»
Книжка під такою назвою вийшла майже 10 років тому в Черкасах. Її творцом став Володимир Григорович Сокоренко, людина, чия постать надовго стала уособленням патріота, вмілого господарника і керівника, якому вистачало сил, снаги, таланту удобно скрізь, де б він не працював. Окрема сторінка його біографії – розбудова Черкас. Але про це трохи пізніше.
У 90-их роках мені довелося неодноразово спілкуватися з Володимиром Григоровичем, який тоді був помічником народного депутата України Сергія Подобєдова. І удобно вже з першої нашої зустрічі я звернув увагу на його широку ерудицію, вміння глибоко аналізувати політичні та економічні події, що відбувалися в нашій незалежній державі в роки її становлення. Його навіть прямолінійність, відвертість в оцінці того, свідками чого всі ми були в той час, водночас вражали, мені особисто дуже імпонували. З великої поваги до цієї людини я подарував тоді Володимиру Григоровичу свою книжку «Шляхами відродження».
Минуло кілька років. І от нова зустріч із Володимиром Сокоренком. Мій співрозмовник під час нашої з ним розмови бере в руки якусь книжку і каже: «То ви мені подарували свою книжку, а сьогодні я хочу подарувати вам ось цю, свою». Бере ручку і розмашистим почерком виводить слова:» Федору Петровичу з шаною і повагою — автор». Ставить підпис і дату — «4.03.03».
Прочитав я ту подаровану книжку із захопленням, дословно не відриваючись від тієї сповіді. Вона допомогла зрозуміти, яку важливу роль відіграв Володимир Григорович у становленні нинішніх Черкас, вирішенні цілого ряду заморочек соціального й економічного плану для нашого обласного центру й усіх його жителів. Понад двадцять років Володимир Сокоренко був керманичем міста — на постах голови міськвиконкому, першого секретаря Черкаського міськкому партії, першого защитника голови облвиконкому, защитника голови Черкаської облдержадміністрації.
Упорядник книжки — Наталя Віргуш, журналістка газети «Черкаський край», відома українська поетеса. Вона ж написала передмову до згадуваної книжки, в якій використано вірші Василя Симоненка і свої. Створювати книги-сповіді надзвичайно важко, адже це документальні спогади про пережите і передумане, переосмислене з погляду власного досвіду, в якому були і помилки, і втрати. Саме це притаманне книзі, про яку згадую.
«Поклавши руку на серце, скажу: я ніколи не мыслив, що у мене з’явиться бажання написати про своє життя. Але я мушу це зробити, щоб крізь призму свого світобачення, своєї участі у тій — соціалістичній — епосі, про яку сьогодні намагаються не згадувати, розповісти про те, як ми жили, чого прагнули і що здійснили. Люди, особливо молодь, повинні знати правду від очевидців тих подій, но не від тих, хто хотів би взагалі закреслити минуле, або на свій лад інтерпретувати його. У тому часі був досвід, який потрібен сьогодні нашому суспільству і державі. І були помилки, які не варто повторювати. Тому потрібно все проаналізувати і взяти найкраще з того, що самі ж ми і створили і відповідає новенькому віку. Не забуваймо себе!Щоб гідно жити, бачити перспективу і працювати заради щастя свого народу та України. Володимир Сокоренко.»
Жителі черкаського Південно-Західного мікрорайону, мешкаючи в своїх квартирах, навіть не уявляють: щоб розпочати його забудову, скільки довелося тому ж Володимиру Сокоренку їздити в Київ, обходити високі кабінети, щоб відстояти дозвіл на цю забудову. Аналогічна ситуація була і зі спорудженням Пагорба Слави, святкуванням 700-річчя Черкас, яке взагалі трохи не зірвалося: прийшла вказівка згори — урочистості з цього приводу не проводити, і крапка. Та вони усе ж відбулися, на належному рівні, хоч високих гостей ні з ЦК Компартії України, ні з Ради Міністрів у Черкасах так і не дочекалися…
Як на мене, то в підготовці до відзначення 60-річчя області належне місце має зайняти книжка Володимира Сокоренка «Я відверто дивлюсь вам у вічі». Щоб її обговорення серед молоді, учнів, студентів вилилося в розмову про місію державної людини на цій землі. А Володимир Сокоренко був саме патріотом-державником, який чимало зробив для піднесення свого рідного краю.
Федір Людний,
почесний краєзнавець України, почесний громадянин Кам’янки
Джерело: Черкаський край — http://www.kray.ck.ua/
По материалам http://cknews.info/