Оргзлочинність Росії на службі Кремля

Як мафія допомагає РФ у гібридної війну проти Європи.

Міжнародний аналітичний центр «Європейська рада з міжнародних відносин» (ECFR) опублікував дослідження про діяльність російських кримінальних мереж в Європі. Автор дослідження Марк Галеотті, старший дослідник в Празькому інституті міжнародних відносин і координатор в Центрі європейської безпеки, професор Нью-Йоркського університету, фахівець з військових і політичних питань.

(Читати повний текст дослідження Марка Галеоти англійською мовою)

За даними дослідження, російська організована злочинність відповідає за третину ринку героїну в ЄС, причетна до більшості випадків торгівлі людьми, контролює нелегальну торгівлю зброєю. Причому європейські правоохоронні органи безсилі у боротьбі з цими бандами, тому що не представляють реальних масштабів проблеми.

Втім, не тільки чисто кримінал є загрозою для спокою Європи. Виявлено зв’язок між бандами і російськими силовими структурами, наприклад, ФСБ, СВР і ГРУ, і роль злочинців поступово збільшується. Кремль використовує банди як додаткові важелі впливу на політиків, для отримання розвідувальної інформації та підриву єдності Західного світу в цілому. Таким чином, це небезпечне співпраця можна розглядати як один з елементів гібридної війни, яку РФ веде проти європейських країн, приходить до висновку автор.

Це почалося з приходом до влади Володимира Путіна. В ті часи переважна більшість бандитів були змушені зробити вибір — бути під контролем державних органів або взагалі зникнути. В злочинному світі з’явилося розуміння, що нормальне функціонування можливе тільки за умови визнання сили державного апарату. Поступово кримінальна діяльність еволюціонувала. На зміну вуличного бандитизму прийшли політичні вбивства, на зміну шкіряним курткам — дорогі італійські костюми. Народилася нова каста — бізнесмени зі зв’язками «нагорі», які тільки вчора були звичайними злочинцями. Трансформувалася ціла система взаємодії між державою і кримінальних підпіллям. Не дивно, що активно використовуючи можливості придворних гангстерів у себе в країні (наприклад, під час другої чеченської війни або для фальсифікації виборів в 2011 році), Кремль задумався над експортом свого впливу за кордон. При цьому злочинці часто виконують певні дрібні розпорядження за наказами Кремля, не знаючи на кого саме вони працюють.

Кримінальну російське нашестя в країни ЄС мало кілька етапів. Ще на початку 90-х впливові банди, такі як Солнцевська або Тамбовська ОЗУ, досить активно просувалися в Європі, насамперед у країнах Балтії, Чехії та Угорщини, колишніх радянських сателітів. Втім, через кілька років їх вигнали спільними силами правоохоронних органів та місцевої злочинності, яка не бажала конкуренції. Далі тактика змінилася. Замість завоювань і грубої сили — тонкі, майже дипломатичні відносини. Вбивства поступилися дорогу торгівлі і послуг, від продажу афганського героїну або російського метамфетаміну до кіберзлочинності або відмивання грошей. Банди функціонують практично у всіх країнах Європи. В якості прикладу Галеотті призводить банду, діяльність якої припинена в результаті проведення операції «Матрьошки» у Португалії в 2016 році. Ця угруповання інвестувала гроші від злочинної діяльності в проблемні футбольні клуби Європи, щоб пізніше «відмити» кошти через нелегальні букмекерські операції в Португалії, Австрії, Естонії, Німеччини, Латвії, Молдові та Великобританії.

Російська мафія має свої особливості. На відміну від італійських колег новітні злочинці з РФ не використовують складну ієрархічну систему клану-сім’ї. Найчастіше мова йде про розгалуженої мережі різного рівня, від окремих людей до численних угруповань. Також російські банди не мають традиційною для європейських злочинців територіальної приналежності, відсутній поділ на зони впливу. Російський криміналітет з’являться там, де є гроші, незалежно від країни або раазделения земель. Більш важливе значення при цьому має наявність російськомовного населення або вихідців з СРСР-Росії. Крім поповнення лав мафії, це також дозволяє інтегруватися в легальну економіку, приховуючи злочинну діяльність.

Так наявність 35-40 тисяч російськомовних жителів на Кіпрі дозволили перетворити острів на один з найбільших хабів по «відмиванню» грошей для російської мафії. За різними оцінками, близько 25% банківських депозитів і 37% всіх іноземних інвестицій мають походження з РФ. Діяльність російського фінансиста Семена Могилевича, який був арештований в 2008 році, але випущено на волю через рік, також підтверджує, що мафія може запропонувати офіційної влади не тільки доступ до грошей, але і агентів впливу міжнародного рівня. Іншим прикладом прихованого фінансового впливу є справа Євгена Бурякова, офіцера СЗР, який був арештований в Нью-Йорку в 2015 році за фінансові махінації і незаконні інвестиції, хоча офіційно він діяв як співробітник російського «Внешэкономбанка».

Велику загрозу становлять навіть не економічні зв’язки, а втручання в політичне життя Європи. За інформацією Галеотті, в Болгарії завдяки великій кількості кримінальних угруповань та їх значного впливу на економіку країни (до 25% відсотків ВВП так чи інакше має певне відношення до Кремля) до влади наведено потрібні РФ політиків. В Угорщині при керівництві Орбана (якого також пов’язують з російською мафією) збільшилася кримінальна та економічна активність росіян.

З розвитком технологій не стоїть на місці і мафія. Крім традиційної торгівлі зброєю і наркотиками російський слід виявлений в кібератаках хакерських груп АРТ28 і АРТ29. Групи мають своїх кураторів в спецслужбах РФ; швидше за все, мова йде про ФСБ і ГРУ. Втім, пересічні кіберзлочинці, що входять у ці групи, пов’язані з мафією. Для Кремля це якийсь аутсорс для виконання брудної роботи (зламу інформаційних ресурсів, диверсій і шпигунства) в інтересах держави. А діяльність хакерів з 2014 року встигла на собі відчути і Україна.

На думку автора дослідження, серед країн ЄС вже з’явилося розуміння важливості боротьби з організованою злочинністю. Про це свідчить прийняття «Плану дій Ради Європи по боротьбі з міжнародною організованою злочинністю на 2016-2020 роки». В цьому плані прописані необхідні кроки і відповідальність для таких агентств як Європол та Євроюст. Разом з тим, Галеотті рекомендує посилити увагу фінансовим організаціям за обігом грошей.

Автор звертає увагу на відсутність спільних дій європейських держав у боротьбі з «відмиванням» грошей і незаконними інвестиціями. Також він підкреслює необхідність активної інформаційної роботи з національними меншинами та іншими соціальними групами, які можуть співчувати і надавати підтримку російським кримінальним структурам. Крім того, за словами автора, значний успіх у боротьбі з російською мафією може принести і налагодження співпраці між європейськими розвідувальними органами та поліцією.

Часто кожне відомство має лише частина картини, розглядаючи тільки свій сектор відповідальності, але складна російська мафія, що поєднує функції шпигунів і злочинців, вимагає симетричного комплексного підходу. І, звичайно, така активність правоохоронних структур вимагає значного збільшення їх оперативної спроможності, отже мова йде про підвищення фінансування. Але це інвестиції не лише в захист бізнесу, але і в протидію війні, боротьбу з політичною кампанією Росії, яка має на меті розділити і роззброїти ЄС. Тому ефективне опір потребує політичної волі та значних ресурсів.

Юрій Лапаев, опубліковано у виданні Тиждень.UA

Источник

Загрузка...